Це найкращий день мого життя...

Це найкращий день мого життя...

Вже 6 років не спілкуюся з тещею. 

Навіть не вітаємося в рідкісні, випадкові зустрічі. Хоча все починалося досить непогано. Вона була дуже мила до мене перший час, ми розмовляли, пили чай. Періодично просила мене зробити "чоловічу роботу", так як жила одна. Я звичайно з радістю допомагав, мені хотілося сподобатися їй.

 Але раптом її ставлення різко змінилося. 

В один прекрасний день, вона прийшла і застала мене на кухні своєї квартири в гостях і наговорила багато всього. Основна її ідея була така: я голодранець, не рівня її дочки. Сказати що я офігів - нічого не сказати, такою я її ніколи не бачив.

Пізніше я дізнався причину:

Вона чомусь вирішила, що я з багатої сім'ї, але коли з'ясувала, що мої батьки - звичайні  трудяги, раптом зрозуміла, що не для цього трудового класу дочку виховувала. Хоча звичайно нічим особливим від моїх батьків і не відрізнялася в даний момент - звичайна пенсіонерка, з якоюсь псевдокрутою кар'єрою в минулому, від якої залишилися тільки спогади. 

Я обрубав все своє спілкування з нею і навіть якось спокійніше стало, ніхто не чіпає, не критикує. Майже як одружився із сиротою.

Проходить 6 років. Ми з дружиною їдемо по місту за покупками. Лунає у неї дзвінок від тещі:

- Ви не могли б приїхати на 5 хвилин до мого під'їзду?

Добре, їдемо. Нехай я з нею і не спілкуюся, але для дружини  це МАМА. 

Приїжджаю, стоїмо чекаємо. Виходить теща, з літрової банкою малинового варення і йде прямо до мого вікна. У мене в голові час сповільнюється, все як в кіно. Не вірю своїм очам! Варення несе! Моє улюблене! Миритися напевно зібралася!

 У мене комок до горла встиг підійти, поки вона йшла. Я намагався зробити незворушне обличчя, але всередині я розтанув, через стільки років холодної тиші нашого спілкування. Дійшовши до вікна, вона простягнула мені банку, а я швидко опустив скло і взяв.

 Відчуття було як від  хеппі-енду в фільмі "Скажене весілля". Навіть в такт моїм думкам з радіо почала лунати пісня Винника "Це найкращий день мого життя"

А потім я почув це:

- Відкрий швидко!, А то два дня не можу чай з варенням попити.

Відкриваю капронову кришку, вона забирає банку і зникає в темному під'їзді.

....а Винник і не думав зупинятися ....і назад немає вороття...