Про в'єтнамців (Історія від підписника)


У селі Жуляни (біля Києва) є місцевий бізнес - нагляд за в'єтнамськими діточками, чиї батьки торгують тут на базарі.
У сім'ї родичів, нашого підписника у Facebook, шість років жили братик (з народження) і сестричка (з трьох років). Їх мама торгувала на Троєщинському базарі, а тато навчався в аспірантурі.
До діток батьки приїжджали рідко. Прийшов час їхати до В'єтнаму. І тут проблема - діти зовсім не говорять по в'єтнамськи та й по російськи теж так собі. Зате  досконало володіють українською (дуже потрібна мова у В'єтнамі)))
Так от... Дівчинка майже кожного місяця дзвонила з Ханоя своїй няньці і плакала: "Бааб Ліда! Я їх не розумію! І ще я хочу сала! А ці вузькоокі мене рисом годують!!!"
Про в'єтнамців (Історія від підписника) Про в'єтнамців (Історія від підписника) Reviewed by Захід Дикий on 15:46 Rating: 5

Немає коментарів: